«Свою Україну любіть!»

 

 

                            Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)

 

 

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

 

 

            Ці приурочені рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка - поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми про нього все знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших, - у ньому наша історія, реальність. Україна - це Шевченко, Шевченко - це Україна.

Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченка провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті.На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року.

На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У Ширяєва Тарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.

У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують Тараса Шевченка з кріпацтва  і в 24 роки він отримує свободу. Відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв письменник повертається в Україну, в Києві працює художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей же період Тарас Григорович знайомиться з Костомаровим, формуються його політичні погляди. Він вступає в «Кирило-Мефодіївське» суспільство. За епіграму на імператрицю і революційний настрій віршів збірки «Три літа» в березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче..

Завдяки клопотанням віце-президента Академії мистецтв графа В. П. Толстого та його дружини, в 1857 році Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в Москві і Петербурзі. У 1859 році приїжджає в Україну, але перебуває під наглядом поліції, постійне проживання в Україну йому заборонене. Тому Шевченко повертається в столицю.

До цього часу здоров’я поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й день народження письменник зустрічає тяжкохворим (водянка, проблеми з серцем, розлад печінки).

Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).    

Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув’язненні).

Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».

Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.

 

На виконання розпорядження голови ОДА від 18.052012 р. № 112-2012 «Про заходи з підготовки та відзначення в області 200-річчя від дня народження Т.Шевченка».

Заходи по Кам’янець-Подільському  міському Будинку культури на 2014 рік:

 

№ з/п	Назва заходу	Термін виконання	Місце проведення
1.	Урочистості з нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка «І цвіт на камені Шевченка пам’ятає».	07 березня 2014 року	МБК
2.	Творчий звіт майстрів мистецтв та аматорів народного мистецтва міста Кам’янця-Подільського «Свою Україну любіть!» присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка.	23 квітня 2014 року	Коледж ПДАТУ
3.	Музичний вечір «Струни Кобзаревого серця».	травень 2014 року	Лебедине озеро
4.	Виставка дитячих малюнків до творів Т.Г.Шевченка	червень 2014 року	Площа біля МБК по вул. Шевченка
5.	Літературні читання у любительському поетичному клубі «Ліра» з нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка «Шевченко і Кам’янець!»	червень 2014 року	Міська центральна бібліотека
6.	Поетичне читання «І знов лунає слово Кобзаря» у клубі за інтересами людей літнього віку «Надвечір’я».	серпень  2014 року	МБК
7.	Літературна вікторина «Шевченко і вічність» у любительському поетичному клубі «Ліра».	вересень 2014 року	Міська центральна бібліотека
8.	Конкурс на кращу фото – графіку «Пам’яті генія присвячується…»	жовтень 2014 року	Виставкова зала
9.	Літературний вечір «Жінки у драмі кохання Тараса Шевченка».	листопад 2014 року	МБК
10.	Конкурс малюнку «У сяйві імені Тараса Шевченка».	грудень 2014 року	Міська центральна бібліотека

 

 

 

ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

 

«Деякі питання підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т,Г, Шевченка» Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року  № 136-р.

 

«Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» Указ Президента України від 4 березня 2011 року № 275/2011

 

«Про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня переховання Тараса Григоровича Шевченка» Постанова Верховної Ради України від 4 березня 2011 року № 3126 – VI

 

«Про затвердження плану  заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т,Г,Шевченка та 150-річчя від дня його переховання» Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011р. № 1667-р.

 

«Про Диплом та Почесний знак лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка» Указ Президента України від 6 березня 2009 року № 126/2009

 

«Про державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2005 р. № 273