УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 604/2012

Про заходи у зв'язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років

З метою увічнення безсмертного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, ушанування пам'яті полеглих у боротьбі за свободу Батьківщини, посилення соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни та продовження традиції шанобливого ставлення до ветеранів війни і пам'яті про Перемогу постановляю:

1. Оголосити 2015 рік Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

2. Кабінету Міністрів України:

1) утворити Організаційний комітет з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років (далі - Організаційний комітет), включивши до його складу представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій ветеранів війни та визначивши співголовами Організаційного комітету за посадою Прем'єр-міністра України і Главу Адміністрації Президента України;

2) розробити з урахуванням пропозицій Організаційного комітету та затвердити до 31 грудня 2012 року план заходів на 2013-2015 роки з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, передбачивши, зокрема, заходи щодо:

підвищення рівня соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни, поліпшення їх медичного та соціального обслуговування, зміцнення та розвитку матеріально-технічної бази госпіталів, відділень, палат для ветеранів війни, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці;

 

проведення за участю громадських організацій, насамперед організацій ветеранів, студентської та учнівської молоді урочистостей, присвячених 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, 70-й річниці визволення України, її столиці - міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, а також міст та інших населених пунктів від фашистських загарбників;

патріотичного виховання молоді, виховання шанобливого ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни, а також вивчення героїчних сторінок історії Українського народу у період Великої Вітчизняної війни 1941- 1945 років;

проведення культурно-мистецьких заходів, організації тематичних виставок, присвячених 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, 70-й річниці визволення України, її столиці - міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, міст, а також інших населених пунктів від фашистських загарбників, іншим пам'ятним подіям Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

проведення у 2013-2015 роках за участю Національної академії наук України наукових конференцій, науково-просвітницьких заходів, присвячених історичним подіям, пов'язаним із визволенням України, її столиці - міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, міст, а також інших населених пунктів від німецько-фашистських загарбників та проведення у 2015 році міжнародної наукової конференції щодо внеску Українського народу у перемогу над нацизмом;

видання за участю Національної академії наук України наукових праць з історії України у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, тематичної серії документальних видань, спогадів учасників визволення України, її столиці - міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, міст, а також інших населених пунктів від німецько-фашистських загарбників;

забезпечення разом із Національним банком України виготовлення та випуску в обіг у встановленому порядку пам'ятної монети на відзнаку 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років;

випуску в обіг поштової марки і конверта, присвячених 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, та здійснення спецпогашення поштової марки;

3) внести у двомісячний строк у встановленому порядку пропозиції щодо:

встановлення відзнаки Президента України - медалі «70 років визволення України від фашистських загарбників»;

збільшення мінімального розміру пенсії для інвалідів війни, розміру підвищень до пенсій інвалідам війни, учасникам бойових дій;

4) опрацювати у взаємодії з державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав питання щодо єдиної ювілейної медалі з нагоди 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні;

5) передбачити при доопрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2013 рік збільшення відповідно до обгрунтованих потреб видатків на безоплатне першочергове забезпечення інвалідів війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з Японією, автомобілями, а також передбачати щорічно у проектах законів про Державний бюджет України на наступні роки видатки на забезпечення в установленому порядку інвалідів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з Японією автомобілями, поліпшення їх житлових умов, надання якісної та доступної медичної допомоги, на фінансову підтримку громадських організацій ветеранів;

6) вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування заходів із підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

3. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити відповідно до компетенції:

1) підготовку та проведення:

протягом 2013-2014 років - урочистостей на честь 70-ї річниці визволення України, її столиці - міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, міст, а також інших населених пунктів від фашистських загарбників, зокрема:

- у листопаді 2013 року - святкових заходів на честь визволення столиці України - міста Києва;

- у жовтні 2014 року - святкових заходів на честь 70-річчя визволення України;

у 2013 та 2014 роках - урочистостей з нагоди Дня Перемоги;

у травні 2015 року в столиці України - місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України - святкових заходів на честь відзначення 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, Року ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

2) здійснення заходів щодо створення та урочистого відкриття у травні 2015 року алеї Воїнської Слави в парку Вічної Слави у столиці України - місті-герої Києві;

3) надання сприяння громадським організаціям у проведенні Всеукраїнської естафети пам'яті «Слава визволителям України».

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям:

1) утворити організаційні комітети з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років;

2) затвердити відповідні регіональні плани заходів, передбачивши, зокрема:

проведення урочистих, просвітницьких, культурно-мистецьких заходів, присвячених визволенню України, її столиці - міста Києва, Автономної Республіки Крим, областей, а також міст та інших населених пунктів від фашистських загарбників, 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, заходів із проведення Року ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

відвідування ветеранів війни, що перебувають у госпіталях, лікарнях, будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці;

упорядкування військових поховань, ремонт та реставрацію меморіалів, пам'ятників, обелісків, пам'ятних знаків полеглим у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, проведення науково-дослідної та пошукової роботи з установлення імен загиблих і зниклих безвісти у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

надання в установленому порядку фінансової підтримки громадським організаціям ветеранів війни;

висвітлення у регіональних засобах масової інформації актуальних питань соціального захисту ветеранів війни;

3) ужити заходів щодо забезпечення ветеранів Великої Вітчизняної війни кваліфікованою медичною допомогою, приділивши особливу увагу тим, які проживають у сільській місцевості;

4) передбачати в установленому порядку у проектах місцевих бюджетів на відповідний рік видатки на поліпшення соціального захисту ветеранів війни, насамперед для забезпечення ветеранів війни медичними препаратами у необхідній кількості;

5) сприяти наданню благодійної допомоги госпіталям, відділенням, палатам для ветеранів війни, будинкам-інтернатам для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричним пансіонатам, пансіонатам для ветеранів війни і праці;

6) забезпечувати своєчасне надання ветеранам Великої Вітчизняної війни з урахуванням їх соціально-побутових потреб необхідної матеріальної, фінансової, організаційної та іншої допомоги;

7) забезпечити розроблення та затвердження регіональних програм з пошуку і впорядкування поховань жертв війни, передбачати в установленому порядку у проектах місцевих бюджетів на 2013-2015 роки видатки на виконання відповідних заходів.

5. Міністерству оборони України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити проведення:

у 2013-2015 роках на честь Дня Перемоги, у 2014 році на честь 70-ї річниці визволення України святкових салютів тридцятьма артилерійськими залпами у столиці України - місті-герої Києві, містах-героях Керчі, Одесі, Севастополі;

у 2013-2015 роках в обласних центрах та місті Сімферополі святкових феєрверків на честь Дня Перемоги, а також на честь 70-ї річниці визволення України, Автономної Республіки Крим, областей, міст та інших населених пунктів від фашистських загарбників;

у 2014 році на честь 70-ї річниці визволення України та у 2015 році на честь 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років у столиці України - місті-герої Києві, містах-героях Керчі, Одесі, Севастополі військових парадів, в інших населених пунктах - урочистих проходжень військових підрозділів за місцем дислокації з'єднань та військових частин.

6. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вжити заходів щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань зберігання пам'яток Великої Вітчизняної війни, а також щодо активізації із залученням громадських організацій роботи з пошуку невідомих військових поховань.

7. Міністерству внутрішніх справ України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям вжити додаткових заходів щодо запобігання актам вандалізму та руйнування військових меморіалів, пам'ятників та місць поховань осіб, які загинули під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

8. Міністерству закордонних справ України забезпечити:

проведення закордонними дипломатичними установами України заходів з нагоди 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників і 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, організацію роботи у державах перебування з висвітлення ролі та внеску Українського народу у перемогу над нацизмом;

запрошення в Україну для участі в урочистих заходах з нагоди 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років іноземних гостей та делегацій ветеранів війни, осіб, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників.

9. Державній службі з питань інвалідів та ветеранів України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству інфраструктури України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям сприяти у відвідуванні ветеранами війни та членами їх сімей, представниками громадських організацій ветеранів місць поховань воїнів, які загинули у Великій Вітчизняній війні на території іноземних держав, а також участі ветеранів війни у заходах, що відбуватимуться в інших державах у рамках святкування 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

10. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів із підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, організувати показ художніх та документальних фільмів, присвячених подвигу Українського народу в роки Великої Вітчизняної війни, виступи у засобах масової інформації ветеранів війни та представників ветеранського руху.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

19 жовтня 2012 року

 

 

 

 

 

 

 

Про обласні заходи у зв’язку з

відзначенням 70-ї річниці визволення

України від фашистськихзагарбників та

70-ї річниці Перемогиу Великій

Вітчизняній війні 1941-1945 років

На підставі статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації”, Указу Президента України від 19 жовтня 2012 року № 604/2012 "Про заходиу зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”, з метоюувічнення безсмертного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, ушанування пам’яті полеглих у боротьбі за свободу Батьківщини, посилення соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни та продовження традиції шанобливого ставлення до ветеранів війни і пам’яті про Перемогу:

1. Затвердити склад організаційного комітету з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років згідно з додатком 1.

2. Затвердити план обласних заходів з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років (додається).

3. Райдержадміністраціям, рекомендувати виконавчим комітетам міських (міст обласного значення) рад до 07 грудня 2012 року затвердити організаційні комітети та відповідні плани заходів з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, про що інформувати управління з питаньвнутрішньої політики обласної державної адміністрації до 10 грудня 2012 року.

4. Структурним підрозділам облдержадміністрації, іншим виконавцям:

4.1. Забезпечити підготовку та проведення зазначених обласних заходів.

4.2. Про стан виконання плану обласних заходівінформувати управління з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації щомісячнодо 5 числа місяця, наступного за звітним.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника голови облдержадміністрації В.Гаврішка та заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Л.Бернадську.

 

 

Голова адміністрації                                            В.Ядуха

 

 

 

 

 

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

§125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників

Початок визволення України

 

Восени 1942 року на Волзі в районі Сталінграда розпочалася одна з найбільших битв Другої світової війни. У результаті наступу радянської армії 19-23 листопада в оточенні опинилося 330-тис. німецьке угруповання. 2 лютого 1943 року фашистські війська капітулювали. Перемога під Сталінградом відкрила можливість для наступу радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Півнівка Міловського району (Луганщина). Того ж дня від нацистів звільнено ще декілька населених пунктів України. Першим районним центром, звільненим від окупантів, було м. Мілове. 1 066 солдатів і офіцерів загинули за визволення першого міста на українській землі.

Улітку 1943 року (5 липня - 23 серпня) радянським військам удалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курській дузі. Загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків (23 серпня 1943 року). Уперше за всю історію Другої світової війни Москва салютувала визволителям українського міста. Почався загальний наступ, який мав на меті повністю звільнити Україну від німецько-фашистських загарбників. Першим етапом цього плану стала підготовка до визволення Лівобережної України.

Протягом серпня - вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем — Донбасом. Операції на території Лівобережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті теж застосували тактику «випаленої землі» — знищували все, передусім промислові об'єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини. У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука. На черзі була операція з визволення столиці України.

Марія Боровиченко (1925-1943)

Народилася в селищі Мишоловка, що перебувало в межах Києва. До початку війни встигла закінчити восьмирічну школу та курси медичних сестер. У Червоній армії з 1941 р. У липні 1943 р. в бою під м. Обоянь Курської області підірвала гранатою танк ворога, який намагався знищити поранених. Загинула, рятуючи життя пораненого офіцера. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно.

Визволення Києва від німецько-фашистських загарбників

«Східним валом» назвали фашисти укріплення на правому березі Дніпра. Тут їм удалося сконцентрувати значні військові сили, зокрема есесівські танкові дивізії «Адольф Гітлер», «Рейх» та ін. Командування вермахту розраховувало на те, що Дніпро як багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним рубежем. «Радше Сонце впаде в Дніпро, ніж росіяни здолають Східний вал», — хвалькувато заявляв Гітлер.

Протягом жовтня 1943 року війська І Українського фронту під командуванням М. Ватутіна вели запеклі бої за розширення плацдарму на правому березі Дніпра в районі Букрина. Незважаючи на це, спроба розвернути наступ на Київ успіху не мала. На цьому напрямку ворог зосередив велику кількість військ, організував глибоку ешелоновану оборону й чинив запеклий опір. У ході Дніпровської наступальної операції виявилася слабка матеріально-технічна підготовка військ, не вистачало переправних засобів, незадовільно забезпечувалося прикриття наступальних частин. Учасник подій В. Астаф'єв (відомий радянський письменник) згадував у своїх щоденниках: «Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять - шість днів усе це спливає. Уявляєте?»

Ураховуючи ситуацію, яка склалася в районі Києва, ставка Верховного головнокомандування та керівництво І Українського фронту прийняли рішення про перевезення наступальних сил на новий плацдарм у район Лютежа. Такого маневру фашисти не очікували. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 року столиця України була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників. Перемога над ворогом мала широкий міжнародний резонанс. Після визволення Києва Лондонське радіо сповістило: «Взяття Києва радянськими військами є перемогою, яка має величезне не тільки воєнне, але й моральне значення... Німеччина чує похоронні дзвони. На неї насувається лавина». Гітлерівське командування за будь-яку ціну намагалося відбити Київ. Для цього на Київському напрямку були зосереджені значні танкові північніше Києва. Жовтень 1943р. та моторизовані сили. 13 листопада почався німецький контрнаступ. Важкі бої тривали до 25 листопада. Гітлерівцям удалося захопити Житомир та Коростень. Командування І Українського фронту ввело в бій стратегічні резерви. Наприкінці грудня фашистів відкинуто від Києва, була звільнена територія, захоплена німцями напередодні. За Київську наступальну операцію 2 438 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Десятки тисяч воїнів одержали високі державні нагороди. 65-ом військовим частинам та 15-ом з'єднанням на честь визволення Києва надано назву «Київські».

У результаті успішних бойових дій радянські війська оволоділи на правому березі Дніпра територію площею близько 500 кв. км.

Київська наступальна операція завершила корінний перелом у ході Другої світової війни й мала надзвичайний вплив на весь наступний характер воєнних дій.

Микола Ватутін (1901-1944)

Генерал армії, Герой Радянського Союзу (посмертно). У 1920 р. вступив до Червоної армії. 1922 р. закінчив 14-ту піхотну школу в Полтаві, 1926 р. — Київську вищу об'єднану військову школу. Навчався у Військовій академії ім. Фрунзе, Академії Генштабу. Служив заступником начальника та начальником штабу Київського військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни командував військами Воронезького, Південно-Західного та І Українського фронтів. Брав участь у Сталінградській битві та битві на Курській дузі. Його війська визволяли Бєлгород, Харків, Київ, форсували Дніпро. Загинув під час бойових дій. Похований у Києві, де йому встановлено пам'ятник.

 

Остаточне визволення території України від німецько-фашистських загарбників

На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конєв, Р. Малиновський, Ф. Толбухін).

Їм протистояло німецьке угруповання армій «Південь» (командувачі Е. Манштейн і В. Модель), яка налічувала 1,8 млн. солдатів і офіцерів, 16,8 тис. гармат і мінометів, 2,2 тис. танків і штурмових гармат, 1 460 літаків.

За 1944 рік на теренах України радянські війська здійснили 35 військових операцій, значна частина яких стала виявом найвищих зразків військового мистецтва.

24 січня 1944 року війська І та II Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з'єдналися в районі м. Звенигородки. У «котлі» опинилися 10 гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдатів і офіцерів.

На честь «Нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові частини, що відзначилися в боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська І Українського фронту розпочали наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався в складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя. Велику допомогу радянським частинам надали партизанські загони О. Сабурова, О. Федорова, В. Бегми та ін. 2 лютого 1944 року звільнено від окупантів Луцьк і Рівне. У результаті наступу радянських військ визволено Проскурів, Тернопіль, Вінницю.

30-31 січня 1944 року війська III та IV Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем Нікополя та Кривого Рогу — районів, багатих на марганцеві та залізні руди. Війська генералів Р. Малиновського та Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого).

У березні - квітні 1944 року розпочався другий етап грандіозної битви на Правобережжі. Війська І Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. Радянські війська вийшли до передгір'я Кар-пат. 5 березня - 17 квітня 1944 року війська II Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили VIII німецьку армію, вийшли 26 березня 1944 року до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії — країни-сателіта фашистської Німеччини. Війська III Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію. 28 березня вони визволили Миколаїв, а 10 квітня — Одесу.

8 квітня 1944 року розпочалися бої за Крим. 11 квітня визволено Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-го-динного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 року Севастополь звільнено від загарбників.

12 травня 1944 року Крим повністю визволили від фашистів. 17-та німецька армія втратила десятки тисяч осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку.

Улітку 1944 року розпочався заключний етап визволення України від німецько-фашистських загарбників. 13-14 липня розгорнулися бої з угрупованням гітлерівських армій «Північна Україна» на Рава-Руському та Львівському напрямках. У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область) — 8 дивізій чисельністю до 60 тис. осіб. У боях знищено понад 38 тис. гітлерівців, понад 17 тис. узято в полон. Серед розбитих сил вермахту була й дивізія СС «Галичина». Вона втратила більше половини свого складу. З оточення вирвалося тільки 3 тис. осіб, решта (3,7 тис.) потрапила в полон, загинула або перейшла в УПА. У ході успішного здійснення Львівсько-Сандомирської операції (13 липня - 29 серпня 1944 року) була знищена група армій «Північна Україна». Війська II та III Українських фронтів унаслідок Яссько-Кишинівської операції (20-29 серпня 1944 року) розбили групу армій «Південна Україна».

У жовтні 1944 року в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України: 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а наступного дня — решта населених пунктів Закарпатської України.

 

Визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників

Вранці 22 червня 1941-го над Кам'янцем-Подільським з'явилися перші німецькі літаки. А вже 10 липня місто було окуповане. З того часу по 26 березня 1944-го Кам'янець знаходився у німецько-фашистській окупації. Звільнення Кам'янець-Подільського входило до Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції Червоної Армії, яка здійснювалася військами Першого українського фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Георгія Жукова.

25 березня війська 4-ї танкової армії заволоділи Чемерівцями та Оринином і наблизилися до нашого міста. В цей час на Довжок прибув генерал Лелюшенко. Він підписав наказ про створення оперативної групи для підготовки плану штурму Кам'янця-Подільського. Штурм міста було призначено на 17.00 після арт-підготовки. Першими до міста підійшли танки 63-ї Челябінської гвардійської танкової бригади. Захопивши дорогу в Кам'янець-Подільський – Жванець, вони перекрили німцям шлях до Дністра. Бойові дії тут проводив танковий батальйон капітана Приходька.

Атака відбувалася настільки стрімко, що німці не встигли підірвати замінованого Замкового мосту, електростанції та інших об'єктів. Під час штурму відзначилася 29-та гвардійська мотострілецька бригада під командуванням полковника Михайла Смирнова. Сапери молодшого лейтенанта Соколова під шквальним вогнем розмінували Замковий міст. Через нього поїхали наші танки. У цей час автоматники 49-ї механізованої бригади обхідним маневром увірвалися на Руські фільварки і вибили звідти фашистів. Танки 56-го окремого танкового полку прорвалися на Новий план, де розгорівся запеклий бій. У ту ніч солдати 61-ї танкової бригади полковника Жукова форсували Смотрич, де розгромили майже весь полк ворожої піхоти.

Так до ранку 26-го березня ворог був повністю вигнаний з міста. О 10.00 на башті Ратуші лейтенант Докучаєв і працівники друкарні Петрушин і Боль підняли Червоний прапор. Місто святкувало перемогу, за яку віддали свої життя 969 воїнів, серед яких – полковник Михайло Смирнов і Герой Радянського Союзу старший лейтенант Степан Киргизов. За мужність і героїзм, проявлені під час визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників, понад 15 тисяч солдат та офіцерів були нагороджені орденами і медалями, четверо воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу: лейтенант Михайло Радугін, молодший лейтенант Яків Хардіков, гвардії лейтенант Іван Кудашкін, гвардії старший лейтенант Петро Барабанов.

  заплановані заходи  у зв'язку з відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років у Кам'янець-Подільському міському Будинку культури.
 

п/п

Назва заходу

Дата проведення

Місце проведення

1

Літературний вечір любительського об’єднання «Ліра» з нагоди 70-ти річчя визволення міста Кам’янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників «Місто, що бачило війну».

25.03.2014

Міський Будинок культури

2.

Урочистості з нагоди 70-ти річчя визволення міста Кам’янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників «Подвиг героїв, здійснений в ім’я життя, житиме вічно».

26.03.2014

Сквер Танкістів

3

Мітинг-реквієм з нагоди міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів «Пройдуть роки, десятки років, цього ніколи не забути…».

11.04.2014

Сквер ім. Васильєва

4

Зустріч учасників хореографічної студії «Максі» міського Будинку культури з ветераном Великої Вітчизняної війни Кошелєвим Іваном Єгоровичем «Юність, обпалена війною».

07.05.2014

Міський Будинок культури

5

Покладання квітів до могили полеглим в роки Великої Вітчизняної війни.

08.05.2014

Сквер ім. Васильєва

7

Святковий концерт з нагоди Дня Перемоги «Тих днів нам не забуть ніколи».

08.05.2014

ТЦСО «Надія»

8

Урочисто-траурний мітинг приурочений пам’яті трагічним подіям Великої Вітчизняної війни «Болить роз’ятрена

рана».

09.05.2014

Сквер Танкістів

9

Мітинг з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій.

16.05.2014

Русько-фільварецьке кладовище

10

Траурний мітинг з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні «Знов скорбота вділа чорну шаль».

20.06.2014

Сквер Танкістів

11

Урочисто-траурний мітинг з нагоди 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників «Слава визволителям України».

28.10.2014

Сквер Танкістів

12

Година мужності «Дорога до безсмертя»

в клубі юних миротворців.

29.10.2014

Міський Будинок культури

13

Творча зустріч учасників зразкових хореографічних колективів «Авангард», «Максі», «Кам’янчаночка» з учасниками народного хору ветеранів війни та праці «Квітка на камені» «Жива історія» з нагоди дня визволення міста Кам’янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників.

25.03 2015

Міський Будинок культури

14

Урочистий мітинг з нагоди визволення міста Кам’янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників «Моє місто, що бачило війну».

26.03.2015

Сквер Танкістів

15

Святковий концерт з нагоди Дня Перемоги в клубі людей похилого «Надвечір’я» «За мирне небо і життя щасливе».

08.05.2015

Читальна зала центральної бібліотеки

16

Мітинг з нагоди 70-ї річниці Великої Перемоги «Привели шляхи дороги наш народ до Перемоги».

09.05.2015

Сквер Танкістів

17

Святковий концерт до Дня Великої Перемоги «Ми нащадки, героїв Перемоги!»

09.05.2015

Міський Будинок культури